ЗАКОН УКРАЇНИ

Про деякі питання фінансування соціальних виплат та пов'язаних з ними адміністративних витрат

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 23 грудня 2004 року N 2285-IV,
 від 25 березня 2005 року N 2505-IV

З метою завершення розмежування джерел фінансування деяких видів соціальних виплат, звільнення Пенсійного фонду України від невластивих йому витрат Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. Частину одинадцяту статті 501 Закону України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793; 1993 р., N 50, ст. 474; 2001 р., N 44, ст. 233; 2002 р., N 17, ст. 125) викласти в такій редакції:

"Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються органами Пенсійного фонду України і виплачуються в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України".

2. У статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490; 1995 р., N 34, ст. 268; 2003 р., N 14, ст. 97):

частину першу виключити;

доповнити після частини другої новою частиною такого змісту:

"Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України".

У зв'язку з цим частини третю - сьому вважати відповідно частинами четвертою - восьмою.

3. Друге речення частини сьомої статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 33, ст. 175; 2004 р., N 10, ст. 104) викласти у такій редакції: "Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України".

4. Частину першу статті 40 Закону України "Про дипломатичну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 5, ст. 29) викласти в такій редакції:

"Пенсія працівникам дипломатичної служби призначається відповідно до Закону України "Про державну службу" та виплачується в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Установити, що фінансування соціальних виплат, які встановлюються нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, а також пов'язаних з ними адміністративних витрат здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

(дію пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" зупинено
 на 2005 рік згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV,
від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

3. Установити, що починаючи з 2005 року фінансування витрат Пенсійного фонду України та його органів, пов'язаних із проведенням виплат та наданням соціальних послуг, які відповідно до законів фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, здійснюється з Державного бюджету України.

(дію пункту 3 розділу II "Прикінцеві положення" зупинено
 на 2005 рік згідно із Законами України від 23.12.2004 р. N 2285-IV,
 від 25.03.2005 р. N 2505-IV)

4. Кабінету Міністрів України:

у трьохмісячний термін з дня опублікування цього Закону подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів, що випливають із цього Закону;

протягом двох тижнів з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

 

Президент України 

Л. КУЧМА 

м. Київ
21 жовтня 2004 року
N 2105-IV