МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

Гідроенергетика України - досягнення і перспективи

04.02.2004 | 12:58

 

С. ПоташникС. Поташник,
Герой України, виконуючий  обов'язки   голови  правління  ДАК  "Укргідроенерго"

 

Сьогодні мені, людині, що віддала понад 50 років свого життя служінню гідроенергетиці, пригадуються перші повоєнні роки, коли вся країна з гаслом "Даєш Дніпрогес!" допомагала відновленню символу вітчизняної енергетики.

У 1947 році Дніпрогес - гордість нашої енергетики, був відбудований. 70 років на службі Вітчизні! Честь і слава проектантам, будівельникам, експлуатаційникам, що створили цей унікальний гідротехнічний комплекс, у спорудження якого в 30-ті роки минулого століття не вірили західні фахівці.

Величезна подяка спеціалістам, що сьогодні самовідданою працею доводять - гідроенергетиці України бути!

Гідроенергетика в Україні пройшла складний шлях свого розвитку. Його можна поділити на два етапи. Перший - це спорудження малих індивідуальних ГЕС для забезпечення енергією приватних господарств, колгоспів, сільських районів.

Другий етап - спорудження й об'єднання в каскади могутніх промислових електростанцій, що забезпечують електроенергією цілі регіони, включаючи міста, промислові і сільськогосподарські підприємства. І якщо до початку 60-х років минулого століття ГЕС будувалися, переважно, для виробництва електроенергії в базовому режимі роботи енергетичних систем країни, то потім, в умовах широкомасштабного введення потужних теплових і атомних електростанцій, створення об'єднаної електроенергетичної системи (ОЕС) ГЕС посіли властиве їм місце як основного джерела покриття пікових навантажень і регулятора частоти в ОЕС України.

Нині, за оцінками фахівців, гідроенергоресурси України складають близько 45 млрд. кВтг, з них потенційно технічно доступні й економічно доцільні - 22-25 млрд. кВтг, із них освоєно майже половина.

4700 МВт гідроенергетичних потужностей України становлять близько 9% сумарної потужності ОЕС, що недостатньо для забезпечення мобільного резерву енергосистеми, у якій для надійної стабільної роботи регулюючі потужності повинні складати за даними світової практики не менше 15%. Цей показник має бути основним орієнтиром подальшого введення нових генеруючих потужностей на ГЕС.

У ході структурних перетворень в енергетиці України в 1994-1995 рр. потужні електростанції були виведені зі складу територіальних ВЕО й об'єднані в дві державні гідрогенеруючі компанії - "Дніпрогідроенерго" і "Дністрогідроенерго".

Дніпровський каскад ГЕС використовує гідроенергетичний потенціал Дніпра майже на 90%. Інтенсивна протягом десятків років експлуатація дніпровських ГЕС призвела до значного зносу устаткування.

Фізично та морально застаріле обладнання не забезпечує підтримку необхідних параметрів регулювання, керування, екології. Збільшуються експлуатаційні витрати, почастішали незаплановані виведення з роботи устаткування.

Доцільним і необхідним, з огляду на "вік" гідроелектростанцій, є проведення реабілітації ГЕС та підвищення їх ефективності за рахунок конструктивних новацій.

Перспективним для України, де в умовах рівнинних рік можливості будівництва великих ГЕС практично вичерпані, є подальший розвиток гідроакумулювання, потенціал якого, за оцінками фахівців, може повністю задовольнити потреби України і піковій електроенергії та навіть експортувати її за кордон.

Окрім усіх інших переваг гідроелектростанцій, ГАЕС характеризуються підвищеною швидкодією і маневреністю в порівнянні з будь-якими іншими установками, що генерують.

Намічена програма реконструкції діючих ГЕС і будівництва найбільш перспективних об'єктів до 2005 року передбачає підвищення енергетичного потенціалу гідроенергетики на 1245 МВт і, відповідно, підвищення гідроенергетичних потужностей в енергосистемі до 11%.

Великі стратегічні переваги реабілітації і підвищення ефективності діючих ГЕС в умовах гострої нестачі маневрових потужностей в ОЕС визначили пріоритетність цих планів. Деякі з них уже реалізовані.

Завершено 1-й етап реконструкції ГЕС Дніпровського і Дністровського каскадів. ДАГК "Дніпрогідроенерго", до вирішення питання Світовим Банком про фінансування 2-го етапу, продовжує реконструкцію гідроагрегатів за власні кошти.

Залучено додаткові фінансові ресурси, у тому числі для завершення будівництва Дністровської і Ташлицької ГАЕС. Питання добудови і введення розташованої на півдні України Ташлицької ГАЕС, на якій виконано 90% робіт з пускового комплексу, пов'язано, переважно, з проблемами екології.

У квітні 1999 р. був знят мораторій на будівництво Канівської ГАЕС. ВАТ "Укргідропроект" виконана техніко-економічна оцінка доцільності завершення будівництва Канівської ГАЕС потужністю 1000 МВт.

В Україні із 150 малих ГЕС експлуатуються 49 загальною потужністю близько 100 МВт, на яких виробляється до 80 млн. кВтг електроенергії в рік. Однією з нагальних залишається проблема реконструкції спрацьованого устаткування і відновлення пошкоджених споруд малих ГЕС.

Підбиваючи підсумки вищевикладеного, варто підкреслити ще раз значимість гідроенергетики як підгалузі енергетики країни, її високоманевреність як важливого джерела покриття пікових навантажень енергосистеми.

Багаторічний досвід експлуатації ГЕС підтвердив позитивний ефект зарегулювання стоку Дніпра.

Створення штучних водоймищ дозволило практично без обмежень постачати водою міста і промислові підприємства, які розташовані в басейні Дніпра; покращилося судноплавство.

Київське водоймище волею долі і завдяки гідротехнічним спорудам стало природним бар'єром щодо поширення радіоактивних викидів після аварії на Чорнобильській АЕС.

Нині всі пропозиції щодо вирішення проблем експлуатації ГЕС і великих водоймищ повинні базуватися на аксіомі: наявність рукотворних морів - це реальність, від якої нам нікуди не дітися.

Отже, серед приорітетних завдань гідроенергетиків має бути підвищення надійності і рівня безпеки гідротехнічних споруд ГЕС: гребель, дамб тощо. Широкомасштабні роботи в цьому напрямку розгорнуті на Дніпровському каскаді ГЕС.

Якими б складними не були проблеми гідроенергетики, їхнє вирішення цілком залежить від людей, що працюють у цій сфері енергетики. Для створення умов, що сприяють високоефективній праці, гідроенергетичні компанії виділяють значні кошти: будуються і функціонують пансіонати і бази відпочинку, організована система громадського харчування на станціях, будується житло, надається матеріальна та інші види допомоги працівникам компаній і непрацюючим пенсіонерам-ветеранам енергетики.

Уся виробнича діяльність гідроенергетичних компаній дає підставу стверджувати, що гідроенергетика була, є і буде надійною ланкою єдиного електроенергетичного комплексу України.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 31.12.2003 р. №831 реорганізовано Державну акціонерну гідроенергогенеруючу компанію "Дніпрогідроенерго" (ДАГК "Дніпрогідроенерго") та Державну акціонерну енергогенеруючу     компанію Дністрогідроенерго"  (ДАЕК "Дністрогідроенерго") шляхом їх злиття та створення на їх базі Державної акціонерної компанії "Укргідроенерго" (ДАК "Укргідроенерго").

 

версія для друку