МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

Виступ в.о. Міністра енергетики Юрія Вітренка під час Всеукраїнського форуму "Україна 30. Платіжка" (16 лютого 2021 р.)

16.02.2021 | 14:19

 

 

 

Вітаю всіх.

 

Тема сьогоднішня – енергонезалежність. Я хочу почати з конкретного прикладу того, як Україна змогла.

 

Для цього давайте повернемося в 2014 рік. В квітні 2014 року Росія думала, що зможе поставити нас на коліна. Тільки сума боргів, які Росія захотіла забрати з України, становила 34 млрд доларів. Майже за один день російський «Газпром», російський монополіст, підняв ціну на газ фактично в два рази, ціну на газ для України. Ця ціна була вища за європейський рівень і вища набагато за той рівень, який був раніше. При цьому фактично дві третини газу, який споживала Україна, був імпортований. Потужності для імпорту з Європи могли теоретично покрити 25% всіх обсягів імпорту, при цьому навіть ці потужності не були гарантовані, вони не були надійними.

 

Безпека постачання

Але ми змогли відстояти свою енергонезалежність і свою незалежність. Потужності для імпорту з Європи були збільшені за лічені місяці: з 0% до 100%, якщо ми подивимось на гарантовані потужності, і якщо подивимось на всі потужності, вони в чотири рази перевищували обсяг, який Україні потрібно було імпортувати.

 

Ціна

Ми знаємо, що ціна є важливою для України, ціна є важливою для українських споживачів. І на цьому  дуже багато спекуляцій. Так ось, якщо ми подивимося на ціну, ми побачимо, що завдяки тому, що ми відстоювали свою енергонезалежність, нам вдалося зробити так, щоб фактична ціна для споживачів, для побутових споживачів, для населення була фактично в чотири рази меншою за ту ціну, яку хотів виставляти нам «Газпром». І якщо ми подивимося на ціну для промислових споживачів, то ми побачимо схожу ситуацію, але навіть більшу різницю: більш ніж в 5 разів ціна, яку реально сплачували промислові споживачі, була меншою за ту, яку б довелося сплатити, якби ми нічого не робили.

 

Транзит

Якщо ми подивимося на ті додаткові доходи для України, а у випадку транзиту гарантовані доходи фактично дорівнюють прибутку, - сума 13 млрд доларів. Сюди входить і 5 млрд доларів, які ми виграли в Стокгольмському арбітражі, і змусили Росію заплатити, це і гарантовані доходи за новим транзитним контрактом, який ми змусили Росію укласти, і додаткова виручка транзитна, від потоків газу, які йшли в Європу. Таким чином ми змогли відійти від прірви і, наголошую, захистити нашу енергонезалежність.

 

Якщо раніше в середньому до 14 року приблизно 5 млрд доларів кожен рік йшли з України в Росію як різниця між тим, що ми сплачуємо за імпортований газ від «Газпрому», і того, що ми отримували за транзит, то після цих змін сотні мільйонів доларів йшли з Росії в Україну як позитивна різниця між доходами від транзиту і всіма нашими оплатами за імпортований газ. Тобто, гроші йшли не з України в Росію, а з Росії в Україну.

 

Це був приклад того, що ми змогли зробити як країна.

 

Як це відчувалося на рівні споживача?

Часто спекулюють: «країна – це держава, а ось на рівні споживачів воно відчувається зовсім по-іншому». Давайте подивимось також і на рівень споживачів. Для того, щоб дійсно проаналізувати, що сталося, нам потрібно уникнути маніпуляцій, якими займаються не просто наші опоненти, а люди, які не хочуть бачити успішний приклад того, як Україна відстояла свою енергонезалежність.

 

Газ

Вони часто показують вам ціну, яку сплачували люди, забуваючи про те, що фактично 4/5 ціни на газ сплачували ці ж люди, але через держбюджет. Тобто, 1/5 вони сплачували зі свого карману одного, а 4/5 – вони сплачували за рахунок фінансування «Нафтогазу» з держбюджету. В 14 році, якщо подивитися, таке фінансування «Нафтогазу» з держбюджету склало понад 96 млрд грн.

 

Якщо ці 96 млрд грн поділити на кількість газу, спожитого населенням через облгази і через підприємства теплокомуненерго, ми побачимо, що повна ціна була 5,49 грн, а не 1 грн.

 

Так, якщо ми порівняємо з 14 роком, навіть повна ціна на газ зросла. Зараз, якщо ми подивимося на ціну на газ, 6,99 + середню вартість розподілу, ми побачимо повну ціну на рівні 8,3 грн. Вона більшою є фактично в півтора рази, ніж та повна ціна, яка була в 14 році. Ми не приховуємо це.

Але давайте подивимося далі. В той час, коли ця повна ціна на газ зросла в півтора рази, середня зарплата в Україні за той же час зросла в чотири рази. Ще раз – повна ціна на газ зросла в півтора рази, середня зарплата – в чотири рази.

 

Тобто, і на рівні споживачів ми бачимо, що ми успішно відстоювали нашу енергонезалежність.

 

2014 рік вже далеко. Багато з нас вже не пам’ятають, що було в 2014 році. Давайте подивимося на 2021 рік і порівняємо його з попереднім роком. На європейському ринку, якщо ми подивимося ціни в цьому році, і порівняємо з цінами в минулому році, ціни зросли на 73%. В Україні вони теж зросли. На жаль, ми розуміємо, що будь-якому споживачеві в будь-якій країні не хочеться платити більше. Люди хочуть менших цін. Але якщо ми порівняємо з тим, на скільки зросли ціни в Європі, ще раз, на 73%, ми побачимо, що в Україні ціни зросли в 3 рази менше.

 

Тепло

При  цьому, завдяки меморандуму, який був підписаний між урядом та мерами, ціни на тепло в цьому році взагалі зростати не будуть.

 

Електроенергія

Так, уряд був вимушений піти на складний крок – обмежити зростання цін на електроенергію. Тому що якщо уряд би нічого не робив, то ціна на електроенергію зросла би набагато більше – до ринкового рівня.

 

Уряд обмежив зростання цін на електроенергію. І на цьому теж багато маніпулюють, спекулюють. Зокрема, до речі, використовують такий популярний аргумент щодо цін на енергоносії, що «ось ви порівнюєте ціни з європейськими, а зарплати є набагато меншими, ніж в Європі». Так, на жаль, зарплати є меншими, але якщо ми подивимось на співвідношення, в цьому випадку, цін на електроенергію і українських зарплат у порівнянні з європейськими, ми побачимо приблизно таке ж саме співвідношення. У нас ціни на електроенергію в 4 рази менше, ніж в Європі, і в нас заплати, на жаль, в 4 рази менше, ніж в Європі.

 

Що далі?

Боротьба за енергонезалежність, з одного боку, має призводити до сильнішої держави, до держави, яка може захищати свою країну, держави, яка може захищати своїх громадян. З іншого боку, зрозуміло, що енергонезалежність має призводити до кращого життя для українців.

 

Давайте тепер заглянемо у майбутнє. Як ми бачимо це майбутнє – енергонезалежне майбутнє.

 

З одного боку, так, мають бути ринкові ціни. Ми є країна з ринковою економікою, це визнають всі у світі. Ринкова економіка закладена в законодавство України. З іншого боку, важливо, так як це роблять у цивілізованих країнах, щоб держава робила все необхідне для того, щоб конкуренція була чесною, бо чесна конкуренція відповідає інтересам споживачів. Держава має захищати від зловживань на ринку, і не перекладати неефективність на споживачів.

 

Є так звані природні монополії. Є сегмент енергетичного ринку, де може і має бути конкуренція. Але є природні монополії, наприклад, оператори розподілу газу та електроенергії. Немає економічного сенсу будувати дві труби, які підводять газ до оселі українців, або дві лінії електропередач. Але тарифи таких природних монополій мають бути справедливими, вони мають регулюватися. І тут ми ще маємо у повній мірі впровадити європейські правила. Зокрема, які роблять так, щоб ці тарифи відображали витрати ефективного оператора, а не будь якого оператора, який може бути неефективним. Таким чином, ми не маємо       допустити, щоб ця неефективність операторів розподілу газу або операторів розподілу електроенергії перекладалася на споживачів.

 

Ну і дуже важливо, щоб ми захищали тих, хто не може платити повну ринкову ціну і повні ринкові тарифи. Для цього передбачені монетизовані пільги та субсидії, щоб люди отримували гроші, які вони могли б використовувати для того, щоб оплачувати ринкові тарифи і ринкові ціни. Також, і ми про це, я сподіваюся, будемо говорити, для енергонезалежності, щоб людям ще допомагали із заходами з енергоефективності. Щоб їм допомагали більш ефективно споживати  газ та електроенергію, таким чином, зменшуючи суми у їхніх платіжках.

 

Ми всі чули, що Європа зараз не просто каже, а вона перебудовує всю свою політику у відповідного до так званого Зеленого курсу – Green deal. До речі, якщо ми згадаємо, коли в історії вперше почали казати про такі «нові курси», то це був курс після Великої депресії в Сполучених Штатах Америки. Він називався New Deal. В Україні зараз ми теж маємо, з одного боку, казати і не тільки казати, а й робити багато чого, щоб Україна пішла цим Зеленим курсом, як і Європа, бо ми є частиною Європи. З іншого боку, для України це буде також і новий курс. Новий курс на нову якість життя.

 

Що означає цей новий курс?

Новий курс означає сталий розвиток, який забезпечує економічне зростання, але при цьому, як я вже казав, захист вразливих споживачів. Новий курс – це створення сотень робочих місць тільки в енергетиці. Це розвиток малого і середнього бізнесу. Той же сектор енергоефективності - він є якраз таким, який дозволяє створювати дуже багато нових робочих місць і розвиватися малому і середньому бізнесу в Україні. Тобто, розвиватися українському малому і середньому бізнесу. Це ефективний енергетичний ринок, який повністю є інтегрованим з європейським. Це енергетична незалежність від Російської Федерації – країни агресора. І сотні мільярдів гривень як зовнішніх інвестицій, які потрібно залучати – нам потрібні міжнародні стратегічні інвестори, і ми над цим працюємо, так і внутрішніх інвестицій. Нам потрібно використовувати ефективно той капітал, який є в українського бізнесу, в українських громадян.

 

Таким чином, я показав конкретний приклад, як Україна змогла відстояти свою енергонезалежність у складний 2014 рік. Ми поглянули в майбутнє і ми побачили, що Україна може і надалі успішно відстоювати свою енергонезалежність в інтересах України, в інтересах українських громадян, для чого потрібна сильна держава і над чим ми всі маємо працювати.

 

версія для друку