МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА
ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Протокол № 21(ГР) - 2018 засідання Громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України

18.07.2018 | 15:34

 

 

 

ПРОТОКОЛ № 21(ГР) - 2018

засідання Громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України

 

26 червня   2018 року

м. Київ, вул. Хрещатик,30

 

 

ПРИСУТНІ члени Громадської ради при Міненерговугілля  (додаток №1)

                 

ЗАПРОШЕНІ  від Міненерговугілля:

Немчинов М. О., державний секретар

Кульчицька С.В., заступник начальника Управління атомно-промислового комплексу

Дудка Г.І., начальник відділу взаємодії із ЗМІ та зв’язків з громадськістю

Литвиненко О.С.- державний експерт Експертної групи з питань інвестиційної політики

 

ЗАПРОШЕНІ:

Кухарчук М.П., Генеральний директор Асоціації «Український ядерний форум»

Шендерович В.Я., радник голови Державної інспекції ядерного регулювання України

Бронніков В.К., представник ВАО АЕС в Україні

Білей Д.В., ДП "НАЕК "Енергоатом", Генеральний інспектор-директор з безпеки

Сергіенко  Д.М., ДП "НАЕК "Енергоатом" дирекція з інвестицій та перспективного розвитку - Директор департаменту супроводження інвестиційної діяльності

Черепанов Ю.П., ВП «Атомпроектінжиніринг»

Шаніна Л.Н., ДП "НАЕК "Енергоатом", тво директора з економічних питань, - директор Департаменту тарифної політики та управління витрат

Бажан Л.А., ДП "НАЕК "Енергоатом", Дирекція з інвестицій та перспективного розвитку, директор департаменту планування та фінансування капітальних інвестицій

Лич О.В., заступник Голови Центрального комітету атомпрофспілки України

Муляр Г.М., Президент Українського Ядерного Товариства, директор з кадрів та соціальних питань ДП "НАЕК "Енергоатом

Матов В.О., Голова Професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України

Чуприна О.В., НКРЕКП,  начальник управління генеруючих підприємств НКРЕКП

Бескупська М.В., представник Державної інспекції ядерного регулювання України

Томаш З.П.,заступник Голови Правління ГО «Всеукраїнська Рада ветеранів праці енергетики»

Хоменко О.П., ДП "НАЕК "Енергоатом"

Байбузенко Т.Ю., представник АО Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»

Білан О.М., представник ДК «Ядерне паливо»

Кремінь М.Г., голова спілки ветеранів  АПК

Котнюк  Ю.А., журналіст,  «Юридичний вісник України»

 

 

На початку засідання Голова Громадської ради при Міненерговугілля,  Поташник С.І. привітав присутніх та озвучив  питання порядку денного, який раніше був затверджений на засіданні Правління ГР і розісланий  всім запрошеним та членам Громадської ради:

 

 

1.            Тарифна політика НКРЕКП та її вплив на відтік висококваліфікованих кадрів із сектору атомної енергетики

2.            Про кадастр площадок для АЕС: необхідність його актуалізації та затвердження на законодавчому рівні    

 

 

Перед початком розгляду першого питання порядку денного Поташник С.І. запропонував модерувати засідання Кухарчуку, М. П., представнику Асоціації «Український Ядерний Форум», члену комісії ГР з питань АПК.

 

 

1.            З першого питання порядку денного «Тарифна політика НКРЕКП та її вплив на відтік висококваліфікованих кадрів із сектору атомної енергетики»

 

СЛУХАЛИ:

Кухарчука М. П., який зазначив, що майже всі підприємства, які працюють у атомній галузі стикаються з проблемою плинності  висококваліфікованих кадрів. В 2017 році, відтік кадрів на деяких підприємствах, які працюють в секторі атомної енергетики, досягав 20 % серед кваліфікованих робітників та 7 % серед інженерного складу. Основною причиною є неконкурентоспроможна заробітна плата у порівнянні з іншими країнами. Міністерство та компанії мають об’єднати зусилля з тим, щоб зупинити цю тенденцію.

 Шаніна Л. Н та Бажан Л. А. зазначили що протягом 2017 року тариф на відпуск електроенергії АЕС переглядався регулятором  тричі:

-           з 1 січня встановлено тариф 46,64 коп/кВт*год, який нижче середньорічного тарифу  на 2016 рік (46,84 коп/кВт*год) ;

-           з 1 квітня – 48,0 коп/ кВт*год;

-           з 9 листопада –  46,61 коп/Квт*год. Д

До  структури тарифу з 9 листопада додатково включено 3,2 млрд грн, але одночасно вилучено 3,3 млрд грн за підсумками перевірки діяльності з виробництва електроенергії АЕС за 2016 рік, тобто збільшено витрати на виробничу програму без джерела фінансування.

 У 2017 році тарифи на електричну енергію АЕС були в 3,4 рази нижчими, ніж тарифи ТЕС, та у 1,2 раза нижчими, ніж тарифи ГЕС, що не відповідає загальній практиці країн з розвинутою ядерною енергетикою (різниця між тарифами АЕС і ТЕС не перевищує 30%, тарифи ГЕС нижчі ніж тарифи АЕС).

Постійне штучне обмеження тарифів ДП «НАЕК «Енергоатом», як найбільшого виробника електроенергії України, для стримування зростання оптової ціни призвело до накопичення низки відкладених завдань, не вирішення яких стримує виконання в повному обсязі виробничих та інвестиційних програм Компанії.

Низький тариф у 2017 році не покривав потребу у фінансуванні виробничих програм ДП «НАЕК «Енергоатом»,  а саме:

          заходів з продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС та Компплексної програми підвищення безпеки некапітального характеру –                         133 млн грн;

          закупівлі ядерного палива 875 млн грн (дефіцит тарифу на закупівлю ядерного палева в тарифі 2018 р., складає 1,5 млрд гривень);

          ремонтних робіт – 108 млн грн;

          планових робіт з експлуатації – 46 млн грн;

          фінансові витрати (% по банківських кредитах) – 506 млн грн.

Загалом 1 535 млн грн.

У зв’язку з дефіцитом у  тарифі Компанія вимушена була залучати кредитні кошти для виконання виробничих програм.  Проте, збільшення фінансових витрат Компанії на оплату відсотків по цих кредитах не враховуються регулятором  у тарифі.

Однією з важливих гарантій для безпеки АЕС є висококваліфікований персонал, для залучення та утримання якого головну стимулюючу роль відіграє гідна оплата праці.

Проте, у порівнянні з 2014 роком  у доларовому еквіваленті зарплата зменшилась майже у 1,5 рази.

Тарифна політика НКРЕКП щодо ДП НАЕК «Енергоатом» зводиться до утримання тарифу на електроенергію, що виробляється на АЕС, на мінімально припустимому рівні, що вже призвело до неконкурентності заробітної плати персоналу АЄС не тільки у порівнянні з оплатою праці на АЕС ближнього та дальнього зарубіжжя, а й з іншими генеруючими компаніями в Україні.

Внаслідок цього тільки за підсумками 2017 року з компанії звільнилося 1738 працівників, з них лише 756 осіб у зв’язку з виходом на пенсію. Особливо слід зазначити, що в 2017 році із компанії звільнилося 12 ліцензованих фахівців, на підготовку яких витрачено багато коштів та часу, мінімум 10 років. Персонал звільняється у зв’язку з рекрутингом на роботу на АЕС Білорусі, ОАЕ, Туреччини.

 

У обговоренні взяли участь:

Білей Д.В., який зазначив, що атомна енергетика є базовою, її частка на сьогодні склала 65% від сумарного продукту виробленого усіма генераціями Енергетичної системи України. Проте тариф нижчий ніж по тепловій та гідро генераціях, заробітна плата значно нижча у порівнянні з зарубіжною, тому йде відтік спеціалістів робітничих та інженерних кадрів. Висловив впевненість у професійному обговоренні піднятих питань та  прийнятті фахового рішення.

Коровкін О. В. зазначив, що дбайливе і уважне ставлення до персоналу є одним з найважливіших факторів безпечного функціонування галузі. Сьогодні, НКРЕКП, по суті виконує фінансове управління галуззю, через затвердження тарифу НАЕК Енергоатом.  Таким чином, Комісія також несе відповідальність за ядерну безпеку, проблеми, пов’язані плинністю кадрів в галузі, а також за належне функціонування компаній.

Чуприна О. В. підкреслив, що НКРЕКП працює згідно встановленим правилам та наголосив, що НАЕК Енергоатом має більш ретельно готувати документи для затвердження йому тарифів.

Бронніков В.К. акцентував увагу на цілу низку проблем, які необхідно врахувати та вирішити задля безпеки експлуатації АЕС. Одним з основних стратегічних завдань на його думку є – підготовка молодих, кваліфікованих кадрів, височайша культура експлуатації  АЕС, а також відповідальність за переробку та захоронення радіоактивних відходів(повний виступ у аудіо запису та у  Додатку №4).

Кульчицька С.В. зазначила, що Міненерговугілля занепокоєне хронічним недофінансуванням  галузі в частині основних потреб оператора ядерних установок, а саме – витрат на заробітну плату персоналу, закупівлю ядерного палива, виконання в повному обсязі та у встановлені терміни заходів з підвищення безпеки.  Також наголосила, що саме оператор ядерної установки несе відповідальність  за виконання в повному обсязі  міжнародних  зобов’язань держави та  українського законодавства щодо безпечної експлуатації ядерних установок. «Ми повинні на державному рівні змінювати підходи та нести відповідальність за стале функціонування об’єктів ядерної енергетики», - наголосила Світлана Кульчицька.

Лич О. В., Муляр Г. М. та Матов В. О. наголосили на  важливості соціального аспекту у вирішенні проблеми плинності кадрів. Вони підкреслили, що часу на вирішення проблеми відтоку персоналу залишилося мало, і що у найближчому майбутньому відтік персоналу стане загрозою безпечній експлуатації АЕС.  З тим, щоб привернути увагу Уряду до цієї проблеми профспілки можуть вдатися до більш рішучих дій уже восени.

Немчинов М. О. зазначив, що, приймаючи до уваги існуючі тарифи на виробництво електроенергії, наразі, ядерна галузь субсидує усю енергетику України. Але Міненерговугілля не має повноважень впливати на формування тарифу. Він підкреслив, що із запровадженням Закону про ринок електричної енергії значну частку ринку займатиме ядерна енергетика, яка на сьогодні має понад 50 відсотків виробництва електричної енергії в енергетичному балансі країни, тому галузь має добрі перспективи розвитку.

Куцана Ю.Г. з пропозицією звернутись до Кабінету Міністрів України та висловити, що система незалежного органу НКРЕКП помилкова.  «Вже загублена вугільна промисловість. Необхідно  різко поставити питання – чи потрібна сьогодні НКРЕКП», - зауважив він.

Кремінь М.Г. нагадав про існування Конвенції з використання атомної енергії і радіаційної безпеки підписаної Україною. В ній наголошено на необхідність  забезпечити  діяльність у відповідності прийнятим нормам, вимогам та стандартам безпеки. Вказано на те, що представники влади, які впливають на економічну діяльність Держави повинні розуміти проблеми АПК, сприяти розвитку та підвищенню безпеки галузі. Голова спілки ветеранів  АПК також поінформував, що Прем’єр-Міністру України  було направлено звернення, в якому озвучувались проблеми галузі, проте його було перенаправлено до НКРЕКП - питання так і не вирішуються. «У відповідності до міжнародних вимог орган НКРЕКП  повинен сприяти безпеці розвитку АПК» ,-  підсумував  він.

(Повні виступи у аудіо запису та у  Додатках №2,3,4,5,6).

 

вирішили:

 

Запропонувати Міненерговугілля:

1.            під час відкритих обговорень в НКРЕКП питань щодо підвищення  тарифу на відпуск електроенергії АЕС наполягати на включення в тариф повного обсягу фінансування, затверджених інвестиційних програм та збільшення фонду заробітної  плати не тільки на величину покриття щорічної інфляції, а з тим, щоб вона стала  вагомим аргументом для утримання в Україні висококваліфікованих фахівців.

2.            звернутися до НКРЕКП з пропозицією щодо включення в тариф усіх статей, які забезпечують ядерну безпеку, фінансову стабільність та інвестиційний розвиток компанії.

3.            відстояти перед НКРЕКП необхідність включення до тарифу кошти на житлове будівництво, як це було включно до 2015 року. Службове житло буде одним з чинників, що сприятиме заохоченню персоналу працювати тривалий час на АЕС.

 

2.          З другого питання порядку денного «Кадастр площадок для АЕС: необхідність його актуалізації та затвердження на законодавчому рівні»

СЛУХАЛИ 

Сергіенко  Д. М. та Черепанова  Ю. П., які доповіли, що на даний час в Україні відсутні узгодженні та затверджені документи, в яких визначені майданчики для можливого розміщення АЕС. В «Плані заходів на 2006-2010 рр. щодо реалізації енергетичної стратегії України на період до 2030 року», який був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України ще у 2006 році (№ 436-р, від 27.07.2006), як першочергове завдання передбачалося створення Кадастру майданчиків для АЕС.

У 2012 році, Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Енергопроект», на замовлення Міністерства енергетики та вугільної промисловості, виконав розробку Кадастру майданчиків для будівництва енергоблоків нових АЕС в Україні, у якому обґрунтовано вибір семи майданчиків для будівництва  нових АЕС.

У разі прийняття рішення про спорудження АЕС, наявність Кадастру, в якому представлені можливі майданчики для розміщення АЕС, які попередньо узгоджені із зацікавленими органами та закріплені за Мінпаливенерго рішенням Кабміну України, дозволяє приступити до реалізації створення АЕС, тобто розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) спорудження АЕС.

Тільки після того як Кадастр майданчиків придатних для будівництва нових АЕС  буде узгоджений, НАЕК Енергоатом зможе приступити до формування вихідних даних для проведення конкурсних торгів щодо вибору постачальника технології з будівництва нових енергоблоків в Україні.

Кадастр та вказані матеріали у встановленому порядку надані до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України для узгодження ще в 2013 році, але так і не був узгоджений.

Приймаючи до уваги те, що з моменту розробки Кадастру пройшло досить багато часу, значні зміни відбулися в економічній ситуації України, було розроблено нову енергетичну стратегію України до 2035 року, яка передбачає розробки Програми розвитку атомної енергетики та створення нових енергетичних потужностей що заміщуватимуть ті, які будуть зніматися, існуючий проект Кадастру потребує перегляду.

 

 

 

У обговоренні взяли участь:

Байбузенко Т.Ю.,Поташник С.І.,Татаринов А.А,.Куцан Ю.Г.,Лич О.В.,Буцьо З.Ю., Немчинов М.О., Бронніков В.К., Кремінь М.Г.

 

Шендерович В. Я. зазначив, що кадастр майданчиків є головним для програми розвитку ядерної галузі. Відкладення рішення по ньому може створювати проблеми в майбутньому, зокрема такі як відведення землі під будівництво нових АЕС та ін.

Коровкін В. О. наголосив, що існуючий проект кадастру, який так і не був розглянутий Мінпаливенерго, має бути переглянутий, згідно з існуючими реаліями, та затверджений якнайшвидше. 

Кадастр майданчиків для АЕС є основою для реалізації Енергетичної стратегії України до 2035р., та відповідної Програми розвитку ядерної енергетики, яка має бути прийнята в рамках Стратегії до кінця 2018 року згідно з затвердженим планом Міненерговугілля України.

(Повні виступи у аудіо запису та у  Додатках №7,8)

 

 

вирішили:

Запропонувати Міненерговугілля:

1.             актуалізувати існуючий документ «Кадастр майданчиків» з врахуванням сучасних реалій

2.             в найкоротший термін спрямувати зусилля на офіційне затвердження актуалізованого документу у встановленому порядку

 

 

 

 

Голова Громадської ради    

Герой України                                                                                    С.І. Поташник 

 

 

 

Керівник Секретаріату                                                                           С.В. Яцкевич

 

 

 Секретар                                                                                                Л.В. Любарець

 

 

ПОГОДЖЕНО :

Голова комісії  ГР з питань

ядерно--промислового комплексу                                                       В. О. Коровкін

 

версія для друку