МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА
ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Міжнародна конференція "Низьковуглецева електроенергетика: тренди, проблеми та перспективи"

15.06.2017 | 10:14

 

Важливу роль українських АЕС як головного виробника низьковуглецевої електроенергії в Україні окреслив президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський, відкриваючи Міжнародну конференцію «Низьковуглецева електроенергетика: тренди, проблеми та перспективи».

Перша в Україні Конференція, повністю присвячена низьковуглецевим технологіям виробництва електроенергії, організована Асоціацією «Український ядерний форум» та  Українським ядерним товариством за підтримки  Комітету ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Міненерговугілля та Мінприроди. Участь у заході взяли представники органів влади, українських енергогенеруючих компаній, провідних виробників ядерних реакторів та палива, світових інституцій з атомної енергетики, українських асоціацій у відновлюваній енергетиці, експертів та науковців. 

«Якщо розглянути результати діяльності НАЕК «Енергоатом» за 4 місяців 2017 року, то частка атомної електроенергії склала 57%, а в структурі енергоринку – 58,6%.  За цей період велика гідроенергетика також показала прекрасний результат – 7,7%. Тобто, за 4 місяці 2017 року ці дві низьковуглецеві генерації виробили близько 65% електроенергії в Україні. Але є ще потенціал для збільшення цієї частки, зокрема, за рахунок збільшення встановлених потужностей вітро- та сонячних електростанцій, у тому числі з врахуванням таких генерацій в приватних домогосподарствах», - наголосив очільник Енергоатома Юрій Недашковський.

Перший заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Галина  Карп відзначила, що розвитку низьковуглецевої енергетики було приділено важливу увагу при розробці нової енергетичної стратегії України до 2035 року. «Базуючись на ядерно-енергетичній галузі, Україна має всі можливості та інструменти для запровадження низьковуглецевої енергетики. Питанням розвитку низьковуглецевої енергетики приділено особливу увагу в проекті Нової енергетичної стратегії України до 2035 року, який є базовим документом державної енергетичної політики», - підкреслила Галина Карп.

У свою чергу, директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства екології та природних ресурсів України Світлана Гринчук відзначила вплив 21-ї Паризької конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату на зміну світових трендів.  «Паризька угода покликана об’єднати зусилля всіх країн для того, щоб боротися зі зміною клімату і стримувати підвищення глобальної температури на планетіВже сьогодні угода формує порядок денний багатьох країн і думаю, що матиме значний вплив на розвиток нашої планети загалом», - наголосила представник Мінекології. Пані Гринчук поінформувала присутніх про швидкі та якісні кроки, які зробила Україна для імплементації положень Паризької угоди, зокремаприйняття Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату у грудні 2016 року. «Тому з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України в контексті прийняття Енергетичної стратегії ми повинні працювати спільно», - наголосила Світлана Гринчук. Вона закликала присутніх долучитися до цієї роботи, аби ядерна енергетика була гідно представлена у документі, оскільки в ньому, на думку представника Мінекології, не вистачає експертної позиції атомників. «Крім того, хочу зазначити, що в Концепції кліматичної політики визначено виокремлення ролі ядерної енергетики на підставі ґрунтовного аналізу можливих ризиків та переваг у досягненні цілей держави щодо скорочення антропогенних викидів парникових газів. Ми не можемо ігнорувати той факт, що ядерна енергетика на сьогодні займає більше 50% у виробництві електроенергії в Україні, тому ми повинні оцінити саме роль атомної енергетики у низьковуглецевому шляху України. Особисто для мене як представника Міністерства екології та природних ресурсів України дуже важливі три речі у розвитку ядерної енергетики. Цебезпека, безпека та ще раз безпека», - підкреслила директор департаменту Мінекології Світлана Гринчук.  

Президент Енергоатома Юрій Недашковський повністю підтримав виступ представника Мінекології. «Самі атомники вважають себе екологами №1 в країні, незважаючи на ті важкі наслідки, які в свій час спричинила Чорнобильська катастрофа. Головне, що ми зробили з цього висновки, і несемо у світ зелену, низьковуглецеву генерацію. Особливо цінною для нас, атомників, була Паризька конференція, оскільки саме тоді вперше було визнано атомну енергетику як таку, що вносить свій позитивний внесок в екологічне благополуччя, зокрема як виробник низьковуглецевої енергії», - сказав Юрій Недашковський.

Не менш цікавим був виступ голови підкомітету Верховної Ради з питань електроенергетики та транспортування енергії Льва Підлісецького, який відзначив важливість прийняття закону «Про ринок електроенергії» для розвитку вітчизняної атомної енергетики. «Якщо підійти об’єктивно, то законом «Про ринок електроенергії» мав би скористатися найбільший державний виробник – НАЕК «Енергоатом», який зможе нарешті вийти з цінового пресингу, коли компанія працювала за регульованими тарифами. Тепер, відповідно, компанія зможе працювати за ринковими тарифами, використовувати всі можливості для ефективної роботи та розвитку», - зазначив народний депутат.

Він також наголосив, що отримати конкурентну ціну на електроенергію Енергоатом зможе за рахунок запровадження електронних аукціонів для укладання прямих договорів. «Я особисто запропонував захистити продажі Енергоатома через прямі договори шляхом запровадження електронних аукціонів. Це буде гарантувати укладання угод за найвигіднішими цінами. Якщо споживач хоче отримати електроенергію від Енергоатома за прямими договорами, він має вийти на аукціони і запропонувати найвищу ціну», - повідомив Лев Підлісецький.

 

***

Міжнародна конференція «Низьковуглецева електроенергетика: тренди, проблеми та перспективи» є першою в Україні конференцією, яка повністю присвячена низьковуглецевим технологіям виробництва електроенергії. Вона проведена з метою створення комунікаційної платформи для обговорення поточного стану, проблем та перспектив подальшого розвитку зазначених технологій, інформування аудиторії про сучасні досягнення та передову міжнародну практику у цій сфері, а також задля підвищення рівня обізнаності учасників про роль та місце низьковуглецевих технологій у досягненні цілей, встановлених на Паризькому кліматичному саміті.

Фото: https://goo.gl/ZGkPUD

 

версія для друку