МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

Історія галузі

Інформація про  діяльність НАЕК «Енергоатом»

 

Україна входить до першої десятки держав з розвиненою ядерною енергетикою. На чотирьох АЕС експлуатуються 15 енергоблоків потужністю 13 835 МВт, які забезпечують виробництво майже половини усієї електроенергії нашої держави. Головна роль атомної галузі збережеться в енергетиці України й у майбутньому. Улітку 2011-го українські атомники були прийняті до Європейського ядерного форуму (FORATOM), що дає можливість спільно з європейськими колегами захищати та просувати наші інтереси на ринку Європи.

Основним завданням Компанії є збільшення виробництва електроенергії за умови постійного підвищення рівня безпеки експлуатації енергоблоків. Компанії довелось пережити різні часи, пройти складний шлях політичних та економічних реформ. Проте атомна енергетика не лише вижила, але й стабільно працює та розвивається. За роки незалежності споруджено та введено в експлуатацію три блоки-мільйонники, два гідроагрегати Ташлицької гідроакумулюючої електростанції, відновлено значну частину вітропарку Донузлавської вітроелектростанції, практично завершено реалізацію заходів Програми модернізації та підвищення безпеки на блоці №2 Хмельницької АЕС та блоці №4 Рівненської АЕС.

Визначною подією не лише для атомної енергетики, але й для усієї держави наприкінці 2010 року стало продовження на 20 років термінів експлуатації першого та другого енергоблоків Рівненської АЕС. Враховуючи набутий досвід, першочерговим є завдання продовження терміну експлуатації енергоблока №1 Южно-Української АЕС у зв’язку із його закінченням в грудні 2012 року.

Безпека експлуатації АЕС – пріоритет діяльності НАЕК «Енергоатом». Завдяки впровадженню на вітчизняних АЕС низки заходів з модернізації, підвищення безпеки і надійності, а також діючій у Компанії системі обліку досвіду експлуатації, динаміка порушень у роботі АЕС має тенденцію до зниження протягом останніх 10 років.

ДП НАЕК «Енергоатом» веде активну роботу з метою запобігання аваріям, подібним тій, що сталася на АЕС «Фукусіма-1» в Японії. Спільно з державним регулюючим органом «Енергоатом» розробив План дій з виконання цільової позачергової перевірки безпеки і подальшого підвищення безпеки енергоблоків АЕС України. Розроблено додаткові кроки з підвищення безпеки енергоблоків.

За участю міжнародних експертів на всіх атомних станціях України проведено оперативні перевірки стану безпеки та фізичного захисту АЕС («стрес-тести»), які ще раз підтвердили надійність роботи атомних станцій.

Значну увагу керівництво «Енергоатома» приділяє проблемі відпрацьованого ядерного палива. На початку березня 2012 року набрав чинності Закон про будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), що надходитиме до нього з трьох українських атомних станцій – Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. Це дозволить нашій державі не лише зекономити сотні мільйонів доларів на вивезенні відпрацьованого палива до Росії, але й зберегти енергоресурси для майбутніх поколінь.

У найближчих планах Компанії – реалізація заходів щодо продовження експлуатації енергоблоків №1 і №2 Южно-Української АЕС, №1 і №2 Запорізької АЕС та продовження роботи над проектом будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС.

«Енергоатом» сьогодні – це гарант безпечного використання атомного ресурсу, важливий суб’єкт ринкових відносин, вагомий внесок якого в економічний, соціальний та геополітичний розвиток України забезпечує її енергетичну незалежність.

 

 

НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ»

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1996 року № 1268 було створено державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Основною метою діяльності державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є забезпечення безпечної експлуатації атомних електростанцій, поліпшення енергопостачання народного господарства та населення, завершення ринкових перетворень в електроенергетиці та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій в умовах функціонування оптового ринку електроенергії. Відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» на НАЕК «Енергоатом» покладено функції експлуатуючої організації, що відповідає за безпеку всіх АЕС країни.

ДП НАЕК «Енергоатом» підпорядковується Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, яке формує державну політику в галузі, представляє і відстоює інтереси України в МАГАТЕ та інших міжнародних організаціях щодо функціонування атомної енергетики.

Чотири атомні електростанції, «Атомремонтсервіс» та «Атоменергомаш» є найбільшими відокремленими підрозділами (структурними одиницями) ДП НАЕК «Енергоатом». Крім того, до складу Компанії входять також «Науково-технічний центр», «Аварійно-технічний центр», «Атомпроектінжиніринг», «Донузлавська ВЕС», «Атомкомплект», «Складське господарство», «Управління справами», «Енергоефективність».

Атомна енергетика посідає одне із провідних місць в економіці України. Галузь забезпечує роботою 36 тис. працівників. Протягом останніх років атомні електростанції виробляють майже половину електроенергії країни, маючи лише чверть встановлених потужностей.

Причому частка виробництва електроенергії на АЕС та в структурі Енергоринку щороку залишається стабільно високою: так, якщо у 1996 році вона була на рівні 43,8%, то у 2007-му – 47,5%, у 2008-му – 47,0%, у 2009-му – 47,9%, у 2010-му році – 47,4%, у 2011 році – 46,6 %.

Основними завданнями «Енергоатому» сьогодні є спорудження нових і продовження ресурсу наявних енергопотужностей, придбання свіжого і вивезення відпрацьованого ядерного палива, створення національної інфраструктури поводження з опроміненим ядерним паливом, фізичний захист об’єктів атомної енергетики, перепідготовка і підвищення кваліфікації персоналу, розв’язання соціальних проблем працівників Компанії тощо.

Серед пріоритетів «Енергоатому» – добудова третього і четвертого блоків Хмельницької АЕС. Крім того, фахівці Компанії працюють над продовженням терміну експлуатації українських енергоблоків, спорудженням централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива та над іншими важливими питаннями.

 

 

ЗАПОРІЗЬКА АЕС

 

Запорізька АЕС – найбільша не тільки в Україні, а й у Європі атомна електростанція. Вона розташована у степовій зоні України на березі Каховського водосховища. Рішення про її будівництво було прийнято в 1977 році.

У 1980-му розпочалося поетапне спорудження блоків станції. Упродовж 1984-1987 рр. введено в експлуатацію чотири енергоблоки. У 1989 році почав функціонувати п’ятий енергоблок, у 1995-му – шостий.

Запорізька АЕС – сучасне високотехнологічне підприємство, потужний постачальник електроенергії в Україні. Станція генерує 40-42 млрд кВтг, що становить п’яту частину від річного виробництва в країні і майже половину від частки українських АЕС.

На Запорізькій АЕС, першій серед атомних станцій України з реакторами типу ВВЕР, споруджено сухе сховище відпрацьованого ядерного палива. Промислову експлуатацію цього об’єкта розпочато 10 серпня 2004 року. Його проектний обсяг ─ 380 контейнерів, у яких зберігатимуться опромінені паливні зборки за весь термін експлуатації станції. ССВЯП ─ це перший ядерний об’єкт, проектякого пройшов усі стадії розгляду, передбачені ядерним законодавством України.

Також на ЗАЕС уперше в СНД введено в дію інформаційно-вимірювальну систему «Кільце», призначену для постійного контролю за радіаційним станом на проммайданчику атомної станції, у санітарно-захисній зоні та 30-кілометровій зоні спостереження.

У 2008 році, за оцінками Московського центру ВАО АЕС, ЗАЕС визнана кращою за одинадцятьма загальновизнаними показниками серед АЕС, що входять до Московського центру. Експертна місія, яка працювала в рамках меморандуму між Євросоюзом, МАГАТЕ та Україною щодо оцінки рівня безпеки українських енергоблоків, ще раз підтвердила високий рівень безпеки і культури безпеки на ЗАЕС.

Початок будівництва – 1979 рік

Пуск першого енергоблока – 1984 рік

Кількість енергоблоків – 6

Тип реактора – ВВЕР-1000

Сумарна потужність – 6000 МВт

Місто-супутник АЕС – Енергодар, Запорізька область

 

 

РІВНЕНСЬКА АЕС

 

Рівненська АЕС розташована у західному Поліссі, поблизу річки Стир. РАЕС – перша в Україні атомна електростанція з водо-водяним енергетичним реактором типу ВВЕР-440 (В-213).

Відлік своєї історії станція веде з 1971 року, коли розпочалося проектування Західно-Української АЕС, яку згодом перейменували на Рівненську.

Будівництво станції розпочалося в 1973 році. Два перших енергоблоки з реакторами ВВЕР-440 введені в експлуатацію у 1980–1981 рр., а третій енергоблок мільйонник – у 1986 р. У 1990 р. спорудження енергопотужностей станції було припинено згідно з постановою Верховної Ради України «Про мораторій на будівництво нових АЕС…». Роботи відновлено у 1993-му, а пуск четвертого блока РАЕС відбувся у жовтні 2004 року.

Після пуску четвертого блока щорічне виробництво електроенергії на станції перевищує 17 млрд кВтг.

Енергоблоки РАЕС відповідають сучасним міжнародним вимогам та стандартам з безпеки, а персонал має високий кваліфікаційний рівень. Це засвідчують перевірки Міжнародного агентства з атомної енергії МАГАТЕ та Всесвітньої асоціації операторів АЕС ВАО АЕС. Європейський Союз обрав РАЕС базовою для виконання низки міжнародних проектів.

На РАЕС діє автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО). Спостереження проводиться безперервно в автоматичному режимі, що дозволяє оперативно отримувати необхідну інформацію. Комплекс АСКРО за кількістю, частотою і точністю параметрів та характеристик є унікальним не лише в Україні, але й одним із кращих у світі.

10 грудня 2010 року на засіданні колегії Державний комітет ядерного регулювання України в м. Кузнецовську ухвалив рішення про продовження терміну експлуатації енергоблоків №1 та №2 ВП «Рівненська АЕС» на 20 років.

Початок будівництва – 1973 рік

Пуск першого енергоблока – 1980 рік

Кількість енергоблоків – 4

Тип реактора – ВВЕР-440

(перший і другий блоки),

ВВЕР-1000 (третій і четвертий)

Сумарна потужність – 2835 МВт

Місто-супутник АЕС – Кузнецовськ, Рівненська область

 

 

ЮЖНО-УКРАЇНСЬКА АЕС

ЮЖНО-УКРАЇНСЬКИЙ ЕНЕРГОКОМПЛЕКС

 

Южно-Українська АЕСоснова Южно-Українського енергетичного комплексу, до складу якого також входять Ташлицька гідроакумулююча електростанція та Олександрівська гідроелектростанція на річці Південний Буг. Южно-Український енергокомплекс за обсягами виробництва забезпечує потреби в електроенергії та нормальні умови для життєдіяльності південного регіону України з населенням понад 5 млн осіб. Щороку Южно-Українська атомна електростанція забезпечує близько 10% від загального виробництва електроенергії в країні.

На ЮУАЕС працюють три енергоблоки ВВЕР-1000, які складають дві технологічні черги.

У 2012 році станція відзначає своє 30-річчя, адже відлік історії вона веде з грудня 1982-го, коли почав працювати перший енергоблок. Його обрано пілотним для реалізації заходів з підготовки реакторів до роботи у над проектний термін. Рішення щодо можливості продовження терміну експлуатації енергоблоку №1 прийматиме Державна інспекція ядерного регулювання України на підставі звіту з періодичної переоцінки безпеки.

Другий і третій блоки-мільйонники введено в експлуатацію у 1985-му та 1989 роках.

За оцінками міжнародних контролюючих організацій, рівень надійності енергоблоків ЮУАЕС відповідає європейським вимогам безпеки. У 2009 році на Южно-Українській АЕС працювали сім місій Міжнародного агентства з атомної енергії. Експерти МАГАТЕ оцінили експлуатаційну та проектну безпеку трьох блоків-мільйонників, проінспектували процес поводження з радіоактивними відходами та програму зняття енергоблоків з експлуатації, визнавши їх відповідність світовим вимогам.

Початок будівництва – 1975 рік

Пуск першого енергоблока – 1982 рік

Кількість енергоблоків – 3

Тип реактора – ВВЕР-1000

Сумарна потужність – 3000 МВт

Місто-супутник АЕС – Южноукраїнськ, Миколаївська область

 

 

ТАШЛИЦЬКА ГІДРОАКУМУЛЮЮЧА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ

 

Будівництво гідроакумулюючої станції розпочато в 1981 р. Перший гідроагрегат введено в експлуатацію наприкінці 2006 р., пуск другого відбувся у липні 2007-го. ТГАЕС призначена для покриття пікових навантажень у південно-західній частині об’єднаної енергосистеми України, а також для забезпечення надійного базисного режиму роботи Южно-Української АЕС.

За більш як двадцятирічну історію будівництва проект Ташлицької ГАЕС зазнав істотних змін. Сучасний його варіант пройшов усі передбачені законодавством України експертизи, і на підставі зроблених висновків його було затверджено Кабінетом Міністрів України. Під час реалізації проекту виконуються всі вимоги природоохоронного законодавства.

У теперішній час ведуться роботи з добудови Ташлицької ГАЕС у складі третього гідроагрегату.

 

Назва параметра

Пусковий комплекс

Повний розвиток ГАЕС

Рівень нижнього б'єфу (Олександрівське водосховище)

15,7 м

16,9 м

Максимальний напір

89,5 м

89,5 м

Кількість агрегатів

2

6

Встановлена потужність:

 

 

• турбінний режим

302 МВт

906 МВт

• насосний режим

433 МВт

1494 МВт

Споживча потужність

227 МВт

711 МВт

Час роботи протягом доби:

 

 

• турбінний режим

1,5 год.

2,7 год.

• насосний режим

2,3 год.

2,8 год.

Річне виробництво електроенергії

169 млн кВтг (по факту)

507 млн. кВтг

 

 

ОЛЕКСАНДРІВСЬКА ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ

 

Станція, яку було введено в промислову експлуатацію у 1999 році, має у своєму складі два гідроагрегати сумарною потужністю 11,5 МВт.

Щороку Олександрівська ГЕС виробляє понад 40 млн кВтг електроенергії. Олександрівське водосховище, розташоване в каньйоні р. Південний Буг, у складі гідротехнічних об’єктів Южно-Українського енергокомплексу, забезпечує виробництво електроенергії на ГЕС і служить нижнім водоймищем для Ташлицької гідроакумулюючої станції.

Олександрівський гідровузол має важливе значення для захисту населених пунктів, розташованих нижче за течією Південного Бугу, від весняних повеней.

 

 

ХМЕЛЬНИЦЬКА АЕС

 

Початок будівництва – 1981 рік

Пуск першого енергоблока – 1987 рік

Кількість енергоблоків – 2

Тип реактора – ВВЕР-1000

Сумарна потужність – 2000 МВт

Місто-супутник АЕС – Нетішин, Хмельницька область

Хмельницька АЕС розташована у центральній частині Західної України на межі трьох областей – Хмельницької, Рівненської і Тернопільської.

У 1981 році розпочалося її будівництво, наприкінці 1987-го у промислову експлуатацію введено перший енергоблок. Підготовлено майданчики ще для трьох блоків. Спорудження другого енергоблоку розпочалося у 1983-му і наприкінці 1991-го мав відбутися його енергопуск. На час введення мораторію на будівництво нових АЕС було змонтовано основні технологічні вузли і підготовлено персонал.

Спорудження другого енергоблоку відновлено у 1993 році, а 8 серпня 2004-го його підключено до об’єднаної енергосистеми України. Після пуску другого енергоблоку станція щороку генерує майже 15 млрд кВтг електроенергії.

У рамках пуску другого блока ХАЕС паралельно з існуючою системою радіоекологічного моніторингу впроваджено автоматизовану систему контролю радіаційного стану.

Завдяки реалізації заходів з модернізації стан безпеки енергоблоку №2 ХАЕС визнано найкращим серед діючих енергоблоків України з реакторами ВВЕР-1000. Низка перевірок і експертиз, проведених міжнародними, державними і незалежними експертами МАГАТЕ, Рискаудиту, ТACIS, ВАО АЕС, підтвердили, що рівень його екологічної, ядерної та радіаційної безпеки відповідає міжнародним вимогам.

Одним із головних напрямів діяльності НАЕК «Енергоатом», після пуску другого енергоблоку ХАЕС, є добудова третього та четвертого.

Майданчик станції залишається найбільш перспективним для розширення об’єктів української атомної енергетики.

 

 

АТОМЕНЕРГОМАШ

 

ВП «Атоменергомаш» створено на базі трьох підприємств:

• Заводу нестандартного обладнання і трубопроводів;

• Заводу спеціальних конструкцій;

• Ремонтно-механічного заводу.

На потужностях ВП «Атоменергомаш» виготовляється сертифікована продукція енергетичного машинобудування і здійснюється агрегатно-відновлювальний ремонт теплообмінного обладнання для атомних і теплових електростанцій, а також інших підприємств теплоенергетичного комплексу України.

Основними видами продукції ВП «Атоменергомаш» є контейнери для радіоактивних відходів, швидкознімна теплова ізоляція, двері протипожежні, баки, елементи трубопроводів, а також металоконструкції з вуглецевих і нержавіючих сталей.

Сьогодні ВП «Атоменергомаш» це:

• потужна виробнича база, що дозволяє випускатиширокий спектр виробів і обладнання, у тому числі й нестандартні за наданими замовником кресленням або технічним завданням;

• виробництво, оснащене сучасним, високотехнологічним парком верстатів з усім необхідним обладнанням для обробки металу, включаючи верстати з ЧПУ;

• навчений, досвідчений, висококваліфікований та атестований персонал;

• діюча комплексна система управління якістю продукції, яка відповідає вимогам ISO 9001:2009;

• сертифікація якості виробів, що випускаються в системі УкрСЕПРО (більше 20 сертифікатів на продукцію і технології);

• власна акредитована лабораторія металів;

• запас енергетичної потужності та площ для впровадження нових виробництв.

Завдяки постійному освоєнню нових технологій та наявності унікального обладнання ВП «Атоменергомаш» забезпечує продовження ресурсу енергоблоків АЕС та підвищення їх коефіцієнта використання встановленої потужності.

 

 

АТОМРЕМОНТСЕРВІС

 

Основна мета діяльності ВП «Атомремонтсервіс» (АРС) – безпечне та ефективне виконання складних і позарегламентних ремонтних робіт, що передбачають, зокрема, монтаж, ремонт, реконструкцію і модернізацію обладнання на атомних електростанціях. Крім того, АРС є учасником реалізації міжнародних проектів на Чорнобильській АЕС.

На підприємстві діє навчально-тренувальний центр, де персонал підвищує кваліфікацію або набуває нового фаху.

Для забезпечення технічної та інформаційної підтримки діяльності підрозділів системи аварійного реагування НАЕК «Енергоатом» у складі «Атомремонтсервісу» функціонує резервний Кризовий центр.

У травні 2006 р. ВП «Атомремонтсервіс» сертифікував систему якості відповідно до вимог міжнародного стандарту ІSO 9001:2000 та щорічно під час наглядових аудитів Органу сертифікації «TUV SUD» підтверджує, що система управління якістю відповідає вимогам ІSO 9001.

Завдяки комплексній інженерно-технічній підтримці ремонтних кампаній скорочуються терміни проведення робіт, а впровадження сучасних діагностичних систем і технологій підвищує їх якість.

Зараз в «Атомремонтсервісі» працює 805 осіб, у майбутньому штат підприємства планується збільшити до 1100 осіб.

Ліцензії отримані на виконання таких видів робіт:

• будівельна діяльність;

• право використання джерел іонізуючого випромінювання;

• діяльність з проектування інженерно-технічних засобів охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання;

• діяльність з монтажу, налагодження, технічного обслуговування, ремонту інженерно-технічних засобів охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

• проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту;

• провадження діяльності з переробки, зберігання та захоронення радіоактивних відходів (проектування та спорудження об’єктів, проектування та виготовлення обладнання, призначених для поводження з РАВ) тощо.

 

 

АВАРІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР

 

Головна мета діяльності ВП «Аварійно-технічний центр» – забезпечення постійної готовності України до швидких та ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики і промисловості відповідно до міжнародних зобовязань України та вимог Міжнародного агентства з атомної енергії щодо створення національної системи ліквідації наслідків ядерних катастроф і аварій; виконання окремих видів робіт з виведення з експлуатації та консервації ядерних установок і обєктів, призначених для використання ядерних технологій та поводження з радіоактивними відходами.

Основні завдання:

• організація, підготовка і виконання аварійних робіт під час ліквідації наслідків радіаційних аварій;

• проведення інженерної і радіаційної розвідки аварійних об’єктів, збирання, аналіз та узагальнення результатів;

• прогнозування радіаційної обстановки у районі аварії і напрацювання пропозицій зі зниження рівнів негативного впливу наслідків аварії на населення та навколишнє середовище;

• організація і проведення дезактивації приміщень, споруд і обладнання, а також здійснення заходів щодо зниження рівня запиленості при виконанні аварійновідновлювальних робіт;

• створення нової техніки і технологій для робіт в умовах підвищеної радіації і науково-технічний супровід нових технологій на АЕС;

• розробка та виготовлення обладнання і пристроїв, які забезпечують застосування спеціальних технологій та виконання робіт власними силами в умовах підвищеної радіації та інш.

Для вирішення проблемних питань атомних станцій постійно розробляються технології та виконуються спеціальні інженерні роботи на АЕС з використанням сучасних робототехнічних пристроїв і спеціальної техніки.

 

 

АТОМПРОЕКТІНЖИНІРИНГ

 

ВП «Атомпроектінжиніринг» створено за наказом ДП НАЕК «Енергоатом» від 8 грудня 2008 року. Метою діяльності відокремленого підрозділу є будівництво нових ядерних установок (ЯУ) та реалізація інвестиційних проектів з нового будівництва ДП НАЕК «Енергоатом».

Основними завданнями діяльності ВП «Атомпроектінжиніринг» є:

• виконання покладених державою на ДП НАЕК «Енергоатом» функцій замовника при виборі майданчика, проектуванні, будівництві, введенні в експлуатацію нових ядерних установок;

• участь у розробці та супроводі стратегічних та перспективних програм розвитку атомної енергетики, обґрунтування вибору та впровадження нових проектів ЯУ;

• участь у формуванні стратегічних інвестиційних проектів з нового будівництва;

• забезпечення врахування критеріїв екологічної безпеки на стадії проектування нових об’єктів та дотримання їх під час будівництва;

• організація розробки проектів нових ядерних установок і забезпечення виконання передбачених законодавством процедур отримання дозволу на їх будівництво та введення в експлуатацію;

• будівництво ядерних установок і передача їх в експлуатацію;

• розробка концепції та проектно-конструкторської документації щодо зберігання відпрацьованого ядерного палива;

• проведення аудитів програми якості організацій постачальників обладнання, виконавців робіт та послуг;

• створення системи закупівель основного, спеціального та загальнопромислового обладнання і матеріалів, розробка технічних вимог на постачання;

• взаємодія з органами місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку території розташування ЯУ;

• участь у міжнародному співробітництві з розробки та аналізу проектів ядерних установок для будівництва в Україні.

 

 

НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР

 

Відокремлений підрозділ «Науково-технічний центр» (НТЦ) було створено 7 травня 2003 року з метою формування в Україні комплексної, ефективної системи науково технічної підтримки ядерної енергетики, яка забезпечує оптимальне використання інтелектуального і технічного потенціалу наукових та інжинірингових організацій, що надають послуги у галузі використання ядерної енергії та радіаційної безпеки.

Основні завдання ВП «Науково-технічний центр»:

• визначення реальної потреби АЕС у послугах з науково-технічної підтримки, формування ефективної системи планування та управління проектами при виконанні науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

• координація діяльності інститутів та організацій, які виконують роботи з науково-технічної підтримки атомної енергетики;

• розробка та супровід впровадження ефективних інженерних рішень у галузі експлуатації, ремонту, модернізації та підвищення безпеки АЕС;

• науково-технічний супровід розробки нормативних документів, адаптація міжнародних стандартів у галузі використання ядерної енергії;

• участь в розробці програм і планів розвитку паливно-енергетичного комплексу в частині, пов’язаній з атомною енергетикою.

ВП «Науково-технічний центр» здійснює науково-технічну та інженерну підтримку ядерної галузі за такими напрямками:

• аналіз безпеки енергоблоків АЕС;

• науково-технічний супровід розвитку атомної енергетики;

• науково-технічний супровід експлуатації активних зон РУ і паливовикористання;

• наукова та інженерна підтримка подовження терміну експлуатації, запровадження нової техніки та технологій;

• радіаційне матеріалознавство;

• радіаційна безпека, охорона навколишнього середовища, поводження с РАВ та ВЯП, зняття з експлуатації;

• вдосконалення та оптимізація водно-хімічних режимів;

• системи управління та якості, метрології, інформаційні технології для інженерної підтримки АЕС.

Серед перспективних напрямків діяльності ВП НТЦ – науково-технічна підтримка проектування, спорудження та введення в експлуатацію нових енергоблоків АЕС, зокрема:

• аналіз та експертний супровід проектування АЕС, розрахунково-аналітичні обґрунтування безпеки для нових енергоблоків;

• інженерний супровід введення в експлуатацію та пусконалагоджувальних робіт на енергоблоках АЕС;

• впровадження системи автоматизованого проектування та управління конфігурацією енергоблоків АЕС.

 

 

ДОНУЗЛАВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ

 

14 листопада 2008 р. Міністерство палива та енергетики України прийняло рішення про входження ДП «Донузлавська ВЕС» до складу НАЕК «Енергоатом». У грудні 2008-го Правління Компанії погодило створення відокремленого підрозділу «Донузлавська ВЕС» НАЕК «Енергоатом».

Донузлавська ВЕС – це одна з найбільших вітчизняних вітрових електростанцій, що здійснює будівництво та експлуатацію вітроелектростанцій в Автономній Республіці Крим і має 99 діючих вітроустановок загальною встановленою потужністю 11,6 МВт.

До складу підприємства входить три дільниці:

• Донузлавська ВЕС (потужність 6,7 МВт, в експлуатації 62 вітроагрегата типу USW 56-100);

• Судацька ВЕС (потужність 3,7 МВт, в експлуатації 35 вітроагрегатів типу USW 56-100);

• Чорноморська ВЕС (потужність 1,2 МВт, в експлуатації 2 вітроагрегата типу Т 600-48).

НАЕК «Енергоатом» планує залучити експертні організації для дослідження потенціалу Донузлавської ВЕС щодо реалізації положень Кіотського протоколу. Фахівці НАЕК «Енергоатом» розробили «Програму розвитку Донузлавської ВЕС», реалізація якої розрахована на період до 2017-го року і спрямована на зменшення навантаження на навколишнє середовище, підвищення надійності роботи обладнання і КВВП станції, нарощування генеруючої потужності.

 

 

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

 

ВП «Енергоефективність» створено в результаті реорганізації шляхом приєднання до ДП НАЕК «Енергоатом» Державного науково-технічного підприємства «Укренергоеффектівность».

Колектив підприємства працює у сфері спеціального енергетичного приладобудування з 1969 р. За цей час створено понад 100 видів засобів контролю, вимірювань, засобів автоматизації для ТЕС, ГЕС, АЕС, магістральних і розподільчих мереж.

У складі ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Енергоефективність» є науково-технічним підрозділом з дослідно-виробничою базою.

Маючи власний інженерно-технічний персонал, «Енергоефективність» завжди в готовності оперативно відповісти на запити атомних станцій, зовнішнього ринку та прагне розробляти невеликі партії виробів зі спеціальними технічними характеристиками.

 

 

БУДІВНИЦТВО ЕНЕРГОБЛОКІВ №3 ТА №4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС

 

Енергоблоки №3 та №4 Хмельницької АЕС почали будувати у 1985 та 1986 роках. Однак, уже у 1990 році будівництво було зупинено у зв’язку з встановленням ВР України мораторію на будівництво нових та збільшення потужності всіх діючих АЕС. На сьогодні порівняно з початковим проектом будівельна готовність енергоблоків оцінюється: енергоблоку №3 – 75%, енергоблоку №4 – 28%.

У період 2006–2008 рр. проводилися обстеження будівельних конструкцій Х-3/Х-4, які підтвердили, що після виконання певного обсягу ремонтно-відновлювальних робіт можна використовувати існуючі будівельні конструкції для спорудження блоків.

Для завершення будівництва енергоблоків №3 та №4 ХАЕС проведено конкурс з вибору проекту реакторної установки (РУ). Конкурсною комісією було визначено кращу пропозицію – проект РУ В-392 (ВВЕР-1000), запропонований ЗАО «Атомстройэкспорт» (Росія). Це удосконалена реакторна установка 3-го покоління, обладнана багаторівневою системою безпеки: концепція проекту передбачає дублювання пасивними системами функцій безпеки, які виконують активні системи. Проект має принципово вищий рівень безпеки, повністю відповідає світовим вимогам та нормам. У конструкції реакторної установки використано нові рішення для збільшення проектного терміну служби корпусу реактора до 60 років.

У 2009 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову про застосування технічних характеристик реакторної установки типу В-392 для розробки техніко-економічного обґрунтування та проекту енергоблоків Х3/Х4. У 2010 р. підписано та у 2011 р. ратифіковано Верховною Радою України українсько-російську Міжурядову Угоду щодо співробітництва у будівництві енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС.

У 2011 році фахівцями Київського інституту «Енергопроект» розроблено техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) спорудження енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС, яке також включає оцінку впливів на навколишнє середовище. Проведено консультації з громадськістю та громадські слухання, у яких взяли участь представники територіальних громад та громадських організацій зони спостереження ХАЕС. Організаціям та громадянам, зареєстрованим для участі у процесі консультацій, було надано вичерпну інформацію про проект, зібрано запитання, зауваження та пропозиції. Окрім того, відповідно до міжнародних зобов’язань, Україна поінформувала суміжні держави щодо можливого впливу у транскордонному контексті.

У 2012 році отримано загальний позитивний висновок комплексної державної експертизи матеріалів ТЕО будівництва енергоблоків №3 та №4 ХАЕС. З урахуванням згаданого висновку Укрдержбудекспертизи Кабінет Міністрів України схвалив ТЕО, було прийнято розпорядження від 04.07.2012 №498-р «Про схвалення ТЕО будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС».

У теперішній час проводяться переговори з ОАО «Сбербанк России» з приводу одержання комерційного кредиту на фінансування проекту та з ЗАО «Атомстройэкспорт» щодо укладання Контрактів на розробку технічного проекту реакторної установки і на постачання устаткування з довготривалим циклом виготовлення.

 

 

ПРОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНІВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕНЕРГОБЛОКІВ УКРАЇНСЬКИХ АЕС

 

Проектний термін експлуатації енергоблоків АЕС України становить 30 років і до 2019 року буде вичерпаний на всіх діючих енергоблоках крім п’яти.

Експертні оцінки ситуації щодо виробництва електроенергії в Україні свідчать, що у разі прийняття рішення про виведення з експлуатації енергоблоків АЕС, які відпрацювали відведений проектом термін, та за відсутності на той час заміщуючих потужностей у країні може статися енергетична криза.

Як свідчить світовий досвід, продовження термінів експлуатації енергоблоків АЕС за умови виконання норм ядерної та радіаційної безпеки є одним із найбільш ефективних шляхів часткового вирішення проблеми заміщення генеруючих потужностей.

Продовження терміну експлуатації енергоблоків українських АЕС передбачено Енергетичною стратегією України до 2030 року і Комплексною програмою робіт з продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків АЕС, яка схвалена розпорядженням КМУ від 29.04.2004 №26З-р.

У рамках реалізації Комплексної програми ДП НАЕК «Енергоатом» було закладено організаційні, методичні та економічні основи для виконання робіт з продовження терміну експлуатації енергоблоків: створено відповідні структури, розроблено нормативно-технічну документацію, яка дозволяє виконувати увесь комплекс робіт, виконано попередній техніко-економічний розрахунок обґрунтування витрат, розроблено програми управління старінням обладнання та розпочато їх впровадження. Уся діяльність за напрямом здійснюється з урахуванням міжнародного досвіду та рекомендацій МАГАТЕ щодо підвищення проектної безпеки енергоблоків АЕС.

Пілотними енергоблоками обрано № 1 та № 2 Рівненської АЕС, № 1 Южно-Української АЕС та №1 Запорізької АЕС. На енергоблоках №1 та №2 РАЕС роботи з продовження експлуатації пройшли всі необхідні стадії, було виконано всі заплановані заходи з модернізації та заміни обладнання, що виробило свій ресурс, виконано відпал корпусу реактора енергоблока №1. Експертиза звітів з періодичної переоцінки безпеки енергоблоків №1 та №2 Рівненської АЕС показала, що цільові критерії безпеки для цих енергоблоків виконуються та задовольняють нормативним вимогам, а загальні положення звітів з періодичної переоцінки безпеки відповідають фундаментальним принципам та критеріям безпеки.

З урахуванням цього 10 грудня 2010 року на засіданні Колегії Держатомрегулювання було прийнято рішення про продовження експлуатації енергоблоків №1 та №2 ВП РАЕС на період до грудня 2030 року та грудня 2031 року відповідно.

Станом на сьогодні виконано обстеження всього обладнання енергоблока №1 Южно-Української АЕС, включаючи корпус реактора, обладнання 1-го і 2-го контурів, будівлі та споруди. За результатами переоцінки безпеки підготовлено та разом з заключним звітом надано до Держатомрегулювання заяву на внесення змін до ліцензії на експлуатацію цього енергоблока в зв’язку з продовженням терміну експлуатації.

 

 

СТВОРЕННЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО СХОВИЩА ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА

 

Згідно з Об’єднаною конвенцією про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами, ратифікованою Україною 20 квітня 2000 р., остаточна відповідальність за безпечне поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) та радіоактивними відходами (РАВ) повністю покладається на державу, в якій утворюються ВЯП та РАВ.

Сьогодні Україна вивозить ВЯП до Росії на переробку, технологічну витримку з наступною переробкою за умови повернення радіоактивних відходів переробки ВЯП в Україну. Питома вартість послуг з переробки відпрацьованого палива щороку зростає та має тенденцію до досягнення середньосвітових цін. Зокрема, за останні десять років ціна переробки ВЯП збільшилася майже вдвічі.

У той же час Україна вже має досвід спорудження та експлуатації сховища ВЯП, яке знаходиться на території Запорізької атомної станції. Тут з 2001 року розміщуються відпрацьовані паливні збірки з шести блоків станції. Щороку НАЕК «Енергоатом» економить десятки мільйонів доларів завдяки тому, що не вивозить ВЯП із Запорізької АЕС до Росії. У проект сховища ВЯП ЗАЕС закладено іноземну технологію «сухого» контейнерного зберігання ВЯП.

Оскільки Україна не має власних технологій тривалого «сухого» зберігання відпрацьованого палива, НАЕК «Енергоатом» у 2003 році оголосила про проведення тендера на проектування та спорудження централізованого сховища ВЯП реакторів ВВЕР (ЦСВЯП ВВЕР), а також постачання технології та обладнання для нього. Переможцем визнано американську компанію Holtec International, з якою наприкінці 2005-го було підписано контракт.

Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням будівництва ЦСВЯП, розробленим Київським інститутом «Енергопроект», майданчик для централізованого сховища ВЯП Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС запропоновано розмістити у Чорнобильській зоні відчуження.

У 2008 р. щодо питання розміщення централізованого сховища ВЯП було організовано консультації з громадськістю та громадські слухання, в яких взяли участь представники територіальних громад і громадських організацій м. Славутич, Іванківського і Поліського районів Київської області.

У 2009 р. Кабінет Міністрів України схвалив техніко-економічне обґрунтування інвестицій (ТЕОІ) у будівництво ЦСВЯП. У лютому 2012 р. після завершення всіх законодавчих процедур – Верховна Рада ухвалила Закон України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування і будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій».

Майбутнє сховище буде спроектовано виключно під відпрацьоване ядерне паливо українських АЕС. Загальна кількість відпрацьованих ТВЗ, які там зберігатимуться – більше 16 тис. Ввести сховище в експлуатацію планується через три роки з початку робіт з його створення. Відпрацьоване паливо у ЦСВЯП може зберігатися не менше 100 років.

Розрахована в ТЕОІ санітарно-захисна зона об’єкту не перевищуватиме 100 м, а зона спостереження – 1000 м. Зазначені зони повністю належать до земель зони відчуження (землі, найбільш радіаційно забруднені в результаті Чорнобильської катастрофи), що виключає вплив ЦСВЯП на населення, оскільки там тривалий час ніхто постійно не проживатиме. Безпека зберігання ВЯП обґрунтовується в ТЕОІ та проекті ЦСВЯП і забезпечуватиметься подвійним бар’єром локалізації радіоактивних речовин у спеціальному контейнері, який, у свою чергу, на кожному з етапів поводження з ВЯП знаходитиметься у спеціальних захисних контейнерах, що відповідатимуть усім національним вимогам забезпечення радіаційної безпеки.

 

 

Інформаційні служби ДП НАЕК «Енергоатом

 

Дирекція ДП НАЕК «Енергоатом»

Прес-служба

вул. Вєтрова, 3,

м. Київ, 01032

Тел./факс: +38 (044) 277-78-83

Е-mail: pr@direkcy.atom.gov.ua

http://www.energoatom.kiev.ua

 

ВП «Запорізька АЕС»

Інформаційний центр

м. Енергодар Запорізької обл., 71504

Тел.: +38 (06139) 6-21-81

Тел./факс: +38 (06139) 6-21-27; автовідповідач:

+38 (06139) 5-68-02

Е-mail : uiso1@mgw.npp.zp.ua

http://www.npp.zp.ua

ВП «Рівненська АЕС»

Прес-центр

м. Кузнецовськ Рівненської обл., 34400

Тел.: + 38 (03636) 6-42-43

+38 (03636) 6-41-18

Тел./факс: + 38 (03636) 3-50-15

автовідповідач:

+ 38 (03636) 6-48-64

Е-mail : pr@rnpp.atom.gov.ua

http://www.rnpp.rv.ua

ВП «Южно-Українська АЕС»

Відділ роботи з громадськістю та ЗМІ

м. Южноукраїнськ Миколаївської обл., 55000

Тел./факс: + 38 (05136) 5-64-44

автовідповідач:

+38 (05136) 2-29-93

Е- mail : smi@sunpp.atom.gov.ua

http://www.sunpp.mk.ua

ВП «Хмельницька АЕС»

Інформаційний центр

м. Нетішин  Хмельницької обл., 30100

Тел.: + 38 (03842) 6-37-13

Тел./факс: + 38 (03842) 4-05-46;

+ 38 (03842) 6-37-90

автовідповідач:

+ 38 (03842) 3-40-88

Е-mail: pr@khnpp.atom.gov.ua

http://www.xaec.org.ua

ВП «Атомпроектінжиніринг»

Центр інформаційної політики та зв'язків з громадськістю

вул. Гайдара,6, м. Київ, 01033

Тел./факс: + 38 (044) 201-09-03

Е-mail: i.balalina@direkcy.atom.gov.ua

ВП «Атоменергомаш»

Бюро маркетингу

вул. Промислова, 52

м. Енергодар Запорізької

обл., 71503

Тел./факс: +38 (06139) 6-47-89

Е-mail: аembm@ukr.net

 

 

 

 

версія для друку