МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА
ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Хто несе відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати працівникам підприємства?

08.08.2019 | 10:20

 

 

Відповідно до статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах
і відповідно до законів України.

Статтею 4 Закону України «Про оплату праці» (далі - Закон) встановлено, що джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок
їх господарської діяльності.

Згідно із статтею 24 Закону виплата заробітної плати здійснюється
за місцем роботи.

Відповідно до чинного законодавства оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

За невиконання умов контракту в частині своєчасної виплати заробітної плати керівник несе персональну відповідальність.

Згідно з чинним законодавством керівник може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі невиконання підприємством зобов’язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості з неї, а також зобов’язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати страхових внесків, податків, зборів та обов'язкових платежів.

За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

  Міненерговугілля надіслало листа керівникам вугледобувних підприємств, щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати працівникам з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевою угодами.

Відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати

Відповідно до  п. 9 ч. 1 ст. 134 Кодексу законів про працю України керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті зарплати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.  

Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Також встановлена і адміністративна відповідальність  за ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає адміністративний штраф за порушення строків виплати заробітної плати та виплати заробітної плати не в повному обсязі, що  становить від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а повторне порушення упродовж року або порушення строків виплати заробітної плати чи виплати не в повному обсязі стосовно неповнолітньої особи, вагітної жінки, одинокого батька, матері чи особи, яка їх замінює та виховує дитину у віці до 14 років чи дитину-інваліда, тягне за собою адміністративний штраф у розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до   статті 175 Кримінального кодексу України безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

версія для друку