МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА
ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Інформація про результати внутрішніх аудитів діяльності підприємств торфо- та вугледобувної промисловостей, завершених протягом 2018 року

05.02.2019 | 10:56

 

 

Щодо результатів планового внутрішнього аудиту (за напрямом аудит ефективності) діяльності підприємств торфодобувної промисловості за період з 01.01.2013 по 31.08.2017

Метою аудиту визначено дослідження причин, які мали вплив на формування негативних тенденцій щодо зменшення видобутку торфу, виробництва торфопродукції та виявлення першочергових заходів, що можуть стати основою для розвитку діяльності торфодобувних підприємств, оскільки з 1990 року до теперішнього часу в діяльності торфодобувної галузі державного сектору економіки обсяг річного видобутку торфу зменшено в 14 разів (з 8 млн т до 569,7 тис. т, що складає лише 7% видобутку 1990 року), виробництва торф’яних брикетів - в 4,5 раза (з 0,9 млн т до 0,2 млн т); на сьогодні діючими є лише 5 торфозаводів.

Торфодобувна галузь державного сектору економіки налічує
31 юридичну особу (у тому числі 21 дочірнє підприємство, створені протягом 1998 - 2007 років всупереч діючому законодавству). З 7 торфодобувних підприємств лише 5 здійснюють господарську діяльність та лише ДП «Волиньторф» і ДП «Рівнеторф» - з прибутковим фінансовим результатом.

За результатами дослідження позитивно оцінена ефективність діяльності лише одного підприємства галузі  - ДП «Рівнеторф», діяльність решти підприємств галузі оцінена як негативна.

Дослідженням встановлено такі проблеми, що мали вплив на формування негативних тенденцій у розвитку галузі:

1.            Відсутність стратегічних планів розвитку галузі, затверджених Міненерговугілля.

2.            Складність і довготривалість процедур оформлення дозвільних документів на користування надрами та земельними ділянками, неприйняття рішень місцевими органами влади та Держгеонадрами на користь державних торфодобувних підприємств, що призвело до забезпечення сировинною базою на сезон видобутку 2018 року лише 1-го з 7-ми підприємств (ДП «Рівнеторф»).

3.            Неналежний стан матеріально-технічної бази 5-ти з 7-ми торфодобувних підприємств - учасників Концерну (ДП «Житомирторф», ДП «Київторф», ДП «Сумиторф», ДП «Поділляторф», ДП «Чернігівторф»).

Лише 3 торфозаводи працюють на повну потужність, разом з тим потребують модернізації, 2 заводи потребують доукомплектування пресами, тому використовуються лише на 53% та 26%, 2 заводи перебувають в аварійному стані (Шумський ДП «Поділляторф» та Озерянський ДП «Житомирторф»), що унеможливлює їх використання.

Лише 16% майна підприємств галузі має залишкову вартість та використовується, 45% - повністю замортизовані, але використовується у виробничому процесі, 19% - перебуває під виконавчими провадженнями, переважно транспортні засоби та спецтехніка, 20% - взагалі не підлягає подальшому використанню через аварійний стан, а також через повну руйнацію, розукомплектування основних засобів низки виробничих підрозділів, дочірніх підприємств, якими відпрацьована сировинна база.

4.            Плинність керівного складу на 6 державних підприємствах.

5.            Цілеспрямовані дії приватних підприємств щодо доведення державних підприємств до банкрутства та припинення їх діяльності в державному секторі економіки шляхом організації діяльності приватних структур за рахунок сировинної бази та виробничих потужностей державного підприємства. Наслідками такого «співробітництва» є формування не конкурентоздатної ціни реалізації торфопродукції, накопичення кредиторської заборгованості перед приватними структурами та, як наслідок, банкрутство державного підприємства.

6.            Відсутність обліку видобутку торфу та виробництва продукції, контролю якості сировини та продукції, як це визначено нормативними документами (на всіх торфодобувних підприємствах, окрім ДП «Волиньторф» та ДП «Рівнеторф»), що створює можливості до маніпуляцій з обсягом видобутку торфу, його списання на виробництво та реалізацію, може мати наслідком необліковуваний видобуток торфу, реалізації готової продукції, рух коштів поза касою підприємства.

7.            Високі ставки відрахувань до державного бюджету, що здійснюються підприємствами з чистого прибутку (дивіденди в розмірі 75% чистого прибутку та податок на прибуток – 18%), унеможливлюють розвиток підприємств, у тому числі інвестування у підготовку нової сировинної бази та оновлення виробничих потужностей.

З метою покращення фінансового стану підприємств та збільшення обсягів видобутку й переробки торфу аудиторами рекомендовані заходи, зокрема:

1)           затвердження Міненерговугілля стратегії розвитку галузі та чіткого плану її реалізації;

2)           подання до Кабінету Міністрів України проектів змін до Земельного, Водного кодексів України та Кодексу про надра України щодо спрощення процедур землевідведення; до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями щодо зменшення ставки відрахування дивідендів до держбюджету торфодобувними державними підприємствами        з 75% до 40%;

3)           подання до Волинської облдержадміністрації, до Мінфіну, Мінприроди, Держгеонадр клопотання щодо забезпечення сировинною базою державних підприємств;

4)           ліквідація підприємств, що не здійснюють виробничої діяльності;

5)           внесення змін до статутних документів діючих торфодобувних підприємств в частині доповнення їх обов’язків контролем якості торф’яної сировини та торф’яної продукції;

6)           запровадження єдиних підходів до обліку видобутку торфу, контролю якості торф’яної сировини та продукції, формування собівартості та ціни реалізації продукції;

7)           забезпечення участі підприємств виробників торфопродукції у процедурах закупівлі через систему Prozorro.

 

 

Щодо результатів планового внутрішнього аудиту (за напрямом аудит ефективності) діяльності підприємств вугледобувної промисловості за період з 01.01.2015 по 31.01.2018

Метою аудиту визначено дослідження причин, які мали вплив на зменшення видобутку вугілля та виробництва вугільного концентрату, збиткової діяльності вугледобувних підприємств, втрати державного майна, а також визначення  резервів оптимізації витрат та збільшення доходів підприємств, надання пропозиції щодо удосконалення управління їх діяльністю.

Аудиторське дослідження проведено на 22 підприємствах вугільної галузі, у т. ч. на 11 вугледобувних підприємствах (товариствах): ДП «Ш/у «Південнодонбаське №1», ДП «Шахта ім. М.С.Сургая», ДП «Селидiввугiлля», ДП «Торецьквугілля», ДП «Мирноградвугілля», ДП «Первомайськвугілля, ДП «Волиньвугілля», ДП «Львіввугілля», ДП «ВК «Краснолиманська», ПАТ «Лисичанськвугілля», ПАТ «Шахта «Надія», на 1 ремонтному підприємстві - ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод», на підприємстві в стадії будівництва - ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська», ДП «Дирекція по будівництву об’єктів», на 3 шахтах ІІІ групи: ДП «Шахта № 1 «Нововолинська», ДП «Шахта імені Д.С. Коротченка», ДП «Шахта «Візейська», на ДП «Об’єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» замовника робіт з ліквідації підприємств, ДП «Укршахтгідрозахист» – виконавця робіт з утримання ліквідованих підприємств у водовідливному режимі, а також досліджувалась діяльність операторів оптового ринку вугільної продукції – ДП «Вугілля України», ДП «Державна вугільна компанія»,            ДП «Держвуглепостач».

За результатами проведеного дослідження діяльність підприємств вугледобувної промисловості оцінено як неефективну та сформовано негативний висновок.

Діяльність усіх підприємств характеризується недостатнім обсягом коштів від реалізації вугільної продукції для покриття витрат на її собівартість, що потребує постійних дотацій з Державного бюджету та зумовлює залежність вугільних підприємств від зовнішніх джерел фінансування.

Дослідженням підтверджено: невиконання підприємствами вугільної галузі основних виробничих завдань, сталу тенденцію щодо зменшення обсягів видобутку вугілля, темпів проведення розкривних та підготовчих гірничих виробок, не виконання завдання з вводу в дію нових очисних вибоїв (лав) у зв’язку з відсутністю підготовлених до видобутку запасів, зменшення діючих очисних вибоїв, зростання собівартості товарної вугільної продукції, негативний фінансовий стан державних підприємств та товариств (збитки за результатами фінансово-господарської діяльності вугледобувних підприємств склали у 2017 році – 4,1 млрд грн, перевищення обсягів зобов’язань наявної дебіторської заборгованості у 2017 році у 4,8 разів), рівень зносу основних засобів вугледобувних підприємств коливається в межах від 30% до 75%.

Із 30 шахт, які входять до складу 11 вуглевидобувних підприємств (товариств) мають перспективи розвитку, за умови отримання необхідних інвестицій на оновленні матеріально-технічної бази та капітальних вкладень на технічне переоснащення, 24 шахти: 6 шахт ДП «Львіввугілля» (ВП «Шахта «Великомостівська», ВП «Шахта «Межирічанська», ВП Шахта «Відродження», ВП «Шахта «Лісова», ВП «Шахта «Червоноградська», ВП «Шахта «Степова»), ДП «ШУ «Південнодонбаське №1», ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», 2 шахта ДП «Мирноградвугілля» (ВП «Шахта «Капітальна», ВП «Шахта «Центральна»), 3 шахти ДП «Первомайськвугілля» (ВП «Шахта «Гірська», ВП «Карбоніт», ВП «Тошківська»), 2 шахти ПАТ «Лисичанськвугілля» (ВП «Шахта ім. Мельникова», ВП «Шахта ім. Капустіна»,), 2 шахти ДП «Торецьквугілля» (ВП «Шахта «Центральна», ВП «Шахта «Торецька»), 4 шахти ДП «Селидiввугiлля» (ВП «Шахта №1-3 «Новогродівська», ВП «Шахта «Котляревська», ВП «Шахта «Україна», ВП «Шахта «Курахівська»), 2 шахти  ДП «Волиньвугілля» (ВП «Шахта «Бужанська», ВП «Шахта №9 «Нововолинська»), ДП «ВК «Краснолиманська».

 Неперспективними за критеріями оцінки виробничих показників       є 6 шахт, зокрема: ВП «Шахта 5/6», ВП «Шахта «Родинська», ДП «Мирноградвугілля», ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», ВП «Новодружівська», ВП «Привольнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля», ПАТ «Шахта «Надія».

Виявлено негативні тенденції в діяльності підприємств вугільної галузі:

Ø     систематичне невиконання основних виробничих завдань (на окремих підприємствах виконання плану дорівнювало від 30% до 50%);

Ø     кількість промислово-виробничого персоналу з видобутку вугілля скоротилась на 5 тис. осіб;

Ø     зменшилися обсяги видобутку вугілля до 4,9  млн тонн у 2017 році, або на 1,9 млн тонн за три роки (11 шахт видобувають менше 20 % від загального видобутку державного підприємства, на 19 шахтах видобуток вугілля здійснюється з однієї лави, а на 7 шахтах видобуток вугілля ведеться тільки за допомогою відбійних молотків, який є мало ефективним та низько продуктивним);

Ø     зменшилися темпи проведення розкривних та підготовчих гірничих виробок на 8,2 км за останні три роки;

Ø     не виконуються завдання із введення в дію нових очисних вибоїв (лав) у зв’язку з відсутністю підготовлених до видобутку запасів (внаслідок не введення протягом 2015-2017 років 36 лав втрачено можливість збільшити обсяги готової вугільної продукції на 1 309,3 тис. тонн та отримати додатковий дохід у сумі 1 647,5 млн грн);

Ø     загальна кількість діючих очисних вибоїв зменшилась на 8 одиниць, і на початок 2018 року склала 42 вибої;

Ø      зросли показники середньої собівартості товарної вугільної продукції з 2 073,87 грн за тонну до 2 715,45 грн (+641,58 грн), або на 30,9 %;

Ø     непокриті збитки 11 вугледобувних підприємств зросли до
21, 8 млрд грн, збитки станом на 31.12.2017 склали 4,1 млрд грн, кредиторська заборгованість зросла до 37,9 млрд грн, дебіторська - до 7,9 млрд грн, у 4,8 разів спостерігається перевищення обсягів зобов’язань над наявною дебіторською заборгованістю у 2017 році;

Ø     застаріле та енергомістке обладнання: рівень зносу основних засобів вугледобувних підприємств коливається в межах від 30% до 75%;

Ø     виробничі потужності шахт зменшились з 13,5 млн тонн в 2015 році до 11,9 млн тонн в 2017 році, відсоток освоєння потужностей дорівнює 45%, що свідчить про недостатню завантаженість виробничих підрозділів у зв’язку з низькою забезпеченістю готовими до виймання промисловими запасами та гірничошахтним обладнанням. 

 

Причинами критичного фінансового стану вугільної галузі, негативних тенденцій щодо зменшення видобутку вугілля та виробництва вугільного концентрату, збиткової діяльності вугледобувних підприємств, втрати державного майна є:

1.            Неможливість вугледобувних підприємств самостійно визначати та впливати на кон’юнктуру ринку щодо збільшення ціни реалізації та перевищення собівартості товарної вугільної продукції над цінами її реалізації;

2.            Неможливість контролювати ціну збагачення, яка має вплив на собівартість вугільної продукції;

3.            Недостатність обігових коштів, незважаючи на постійну державну підтримку вугільної галузі, і як наслідок – утворення заборгованості по заробітній платі, по рентній платі тощо;

4.            Відсутність інвестицій та фінансових ресурсів на технічне переоснащення шахт;

5.            Не здійснення заходів щодо оптимізації витрат, доходів та не дотримання вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності;

6.            Недосконалість законодавства про збір та облік ЄСВ, яким передбачається погашення суми недоїмки, штрафних санкцій та пені за рахунок поточних платежів по цьому податку;

7.            Зміна стратегічних напрямів розвитку галузі в частині реорганізації вугледобувних та організації ринку збуту вугільної продукції.

 

Виявлені аудиторським дослідженням проблеми, які стримують розвиток галузі, та зібрані аудиторські докази свідчать про те, що першочерговими основними заходами для покращення фінансового стану підприємств, збільшення обсягів видобутку, вироблення концентрату, які можуть стати основою для розвитку діяльності вугледобувних підприємств, є:

1. Внесення змін до чинного законодавства стосовно:

- формування структури ДП «Національна вугільна компанія» із перспективних шахт;

- незарахування поточних платежів по ЄСВ в погашення заборгованості по штрафних санкціям та пені за несвоєчасну оплату цього податку;

- спрощення процесу переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами для вугільних підприємств.

2. Повернення Держгеонадрами запасів, які раніше належали державним підприємствам та були передані у використання приватним структурам.

3. Необхідність залучення бюджетних (інвестиційних, кредитних) коштів на технічне переоснащення перспективних шахт – 1,054 млрд грн; на добудову шахти № 10 «Нововолинська» – 4,5 млрд грн; на фінансування проектів з ліквідації шахт – 1,8 млрд грн (за розрахунками на дату закінчення внутрішнього аудиту); а також на будівництво збагачувальних установок у складі державних підприємств.

4. Забезпечення повної завантаженості виробничих потужностей.

5. Ліквідація неперспективних шахт та збиткових наукових установ.

6. Зменшення собівартості товарної вугільної продукції шляхом скорочення адміністративного персоналу та основного виробничого персоналу, який не задіяний безпосередньо у процесі видобутку вугілля та проведенні гірничих виробок; оптимізації витрат на утримання апаратів управління з урахуванням виконання основних виробничих завдань та отриманого фінансового результату.

7. Реалізація вугільної продукції за прямими договорами з кінцевими споживачами за цінами, які враховуватимуть собівартість вугільної продукції по галузі.

8. Реструктуризація кредиторської заборгованості державних вугледобувних підприємств перед бюджетом та за спожиту електроенергію, впровадження заходів з енергозбереження, проведення роботи з кредиторами щодо узгодження сум списання боргів, які мають прострочений термін погашення; погашення боргів державними підприємствами перед операторами ринку вугільної продукції та операторів ринку вугілля перед вугледобувними підприємствами.

9. Закупівля товарів, робіт та послуг з дотриманням чинного законодавства, недопущення здійснення закупівель за завищеними цінами.

10. Передача у комунальну власність об’єктів соціальної сфери.

Зазначені заходи відображені в аудиторських рекомендаціях.

 

версія для друку